Дмитро Дубілет у соцмережах розпитує українців про те, що уряд може зробити для заробітчан

Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет розпитує українців про те, що уряд може зробити для заробітчан. Про це він зробив пост у Facebook.

Напишіть, будь ласка, в коментарях, з якими складнощами стикаються наші трудові мігранти («заробітчани»)?Що має…

Publiée par Дмитро Дубілет sur Mercredi 29 janvier 2020

 

Коментарі, які набрали найбільшу кілкість лайків:

  • “України, які працюють офіційно за кордоном, сплачують там податки і пенсійні внески, не можуть додати закордонний стаж до українського чи навпаки. потрібні двосторонні договори соціального захисту між Україною та популярними країнами робочої міграції українців”.
  • “По-перше, вважати їх за людей. В Мадриді Посольство приймає людей в підвальному приміщенні гаражу особняка в престижному районі. По-друге, надавати юридичні консультації, втретє, скоротити максимально час і процес отримання необхідних паперів, як то справка про взяття на облік, паспорт, свідоцтво про народження. Також вдосконалити швидкість і якість надання послуг, бо люди приїжджають з різних регіонів країни, мають обмаль часу і необхідно впоратись і не запізнитись на потяг, чи літак, щоб повернутись. Дякую, пане Дубілет, за чудову і якісну роботу. Наснаги Вам і успіху у важкій справі.”
  • “1. Відсутність підтримки консульства. Не надають швидких консультацій онлайн, завжди кажуть, що треба прийти особисто. Непогано було б нарешті розробити платформу онлайн, яка б допомогала людям, що перебувають закордоном, отримати послуги від держави (довідки, конс. облік). Складний процес взяття на консульський облік, без якого неможливо проголосувати. І якщо в країні перебування є лише “почесне консульство”, і немає посольства…. то “почесний консул” взагалі не виконує функцій, навіть не надає базової інформації, також, зазвичай, це людина, яка не говорить українською. Проблема з консульським обліком також впливає на комфорт заробітчанина в Україні. Якщо у громадянина немає укр. реєстрації за місцем проживання, та ще й нема консульського обліку, то ця людина не може ні довідку про ІПН отримати, ні в поліклініку сходити, тебе просто ігнорують в усіх установах. Прирівняти консульський облік до реєстрації місця проживання, й спростити його отримання. Та й загалом, спростити цю систему реєстрації місяця проживання. В ЄС її можна отримати маючи договір оренди житла, і це не надає прав на володіння квартирою, де людина зареєстрована.
    Ввести електронні черги чи запис до консульстваю Загалом, ставлення працівників консульських установ до простих українців – зверхнє і панське, хоча вони нас обслуговують, а не ми їх.
    2. Податки/плата за посилки, надіслані в Україну із інших країн. Люди часто хочуть додому допомогу речами вислати, а не продавати ті речі, що надсилають
    3. Неможливо управляти своїми укр. банківськими рахунками
    4. Можливе подвійне оподаткування
    5. Спростити оподаткування грошових переказів
    6. Візова політика. Безвіз має бути лише для подорожей, а не так як зараз, нелегальні заробітки по безвізу. Спрощення отримання робочих віз і інформаційні кампанії щодо процесу робочих віз.
    7. Немає надійного медичного страхування для заробітчан
    8. Дипломи про освіту з годинами навчання а не кредитами. Необхідно щоб дипломи хоча б мали суму кредитів за кожен предмет. А особам, які навчалися за крединою системою, але отримали диплом лише з годинами навчання, спростити та здешевити отримання довідки чи сертифікату, який би підтверджував кількість отриманих кредитів. Цю довідку мали б надавати без особистого подання документів, як зараз, з меншою платою, та можливо б, давати електронний сертифікат. Особливо, виникають проблеми переведення годин в кредити за предметами, які не мали оцінки, а залік- не залік.
    9. Ввести систему електронних ДОВІДОК З ЕЛЕКТРОННИМИ ПІДПИСАМИ у вигляді штрихкоду, щоб особв не мала необхідності їхати в консульство. В ЄС ця система вже працює в багатьох закладах освіти. Якщо перебуваючи закордоном, є необхідність отримати довідку з укр. університету, чи міністерства освіти, то довідки з елетронним підписом спростили б життя. Зараз їх не можна отримати без особистої присутності чи плати посередникам. Так само штрихкоди й електронні довідки мали б використовуватися консульськими установами.
    10. Для осіб, що працюють закордоном, і одружуються з іноземцем в консульстві немає системи валідації шлюбу укладеного закордоном для України. Звідси виникають проблеми з реєстрацією дітей у консульстві і отримання візи для візиту чоловіка/жінки-іноземця в Україну.
    11. Консульства часто не мають перекладачів для документів
    12. Немає системи валідації закордонного трудового стажу й сплати соц податків
    13. PayPal вже б запрацював”
  • “Неможливість дистанційного адміністрування банківських рахунків в Україні. Відсутність доступу (або ускладнений доступ) до низки державних послуг (довідки, поновлення документів тощо). Необхідність нотаріальної довіреності на подорож дитини з одним з батьків. Подвійне оподаткування. Процедури валютного контролю у разі репатріації валютних доходів в Україну”.

Нагадаємо, як свідчать дані результатів оцінки чисельності наявного населення України, оприлюднені міністром Кабінету міністрів України Дмитром Дубілетом, наразі чисельність населення Києва складає 3,703 млн осіб, а в Київській області проживає 2,286 млн осіб.

Водночас Дубілет заявив, що планує провести електронний перепис населення, що дозволить зекономити 2-3 млрд грн.